Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Положення про організацію навчального процесу


1 Загальні положення

1.1 Нормативно-правова база організації освітнього процесу

Організація освітнього процесу – це система організаційних, дидактичних та методичних заходів, спрямованих на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки фахівців. Освітній процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій, механізмів і процедур  навчання, визнаних у європейському просторі вищої освіти  та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

Організація освітнього процесу має забезпечувати якість вищої освіти, сприяти привабливості навчального закладу, мобільності студентів і викладачів в європейському просторі вищої освіти

Організація освітнього процесу у коледжі базується на Конституції України, законах України „Про освіту”, „Про вищу світу”, „Про загальну середню освіту”, Державній національній програмі „Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Положенні про державний вищий заклад освіти,  Статуті  Кременецького лісотехнічного коледжу, Положенні про Кременецький лісотехнічний коледж,   стандартах вищої освіти, інших нормативно-правових актах, міжнародних договорах України, укладених в установленому законом порядку.

Мовою викладання у коледжі є державна мова.

 

2 ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

2.1 Мета освітнього процесу

Освітній процес у Кременецькому лісотехнічному коледжі – це інтелектуальна творча діяльність, що проводиться через систему організаційних, методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також формування гармонійно розвиненої особистості.

Мета освітнього процесу – підготовка висококваліфікованих фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», здатних компетентно вирішувати завдання професійної діяльності на рівні вимог кваліфікаційної характеристики.

 

2.2 Принципи, на яких грунтується освітній процес

Освітній процес грунтується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності навчання, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.

2.3 Зміст навчання та його формування

Зміст навчання в коледжі – це науково обгрунтована система дидактично та методично оформленого освітнього матеріалу, засвоєння якого забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і відповідної кваліфікації.

Зміст навчання формується на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та визначається освітньо-професійною програмою (ОПП), структурно-логічною схемою підготовки, навчальними планами, робочими навчальними планами, індивідуальними навчальними планами, програмами навчальних дисциплін, нормативними документами з питань освіти.

ОКХ  випускника вищого освітнього закладу відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності.

ОППце узгоджений набір модулів (навчальних дисциплін), засвоєння яких необхідне для успішного завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні. ОПП формується на підставі ОКХ і визначає нормативний термін навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця.

ОКХ та ОПП складаються із нормативної та  варіативної  частин, які є базою для  формування відповідно  інваріантної (нормативної) та варіативної (вибіркової) складових змісту навчання. 

Варіативна частина стандарту вищої освіти з певної спеціальності забезпечує задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи,   оперативне реагування на запити регіонального ринку праці.

На основі ОПП розробляються навчальні плани, програми навчальних дисциплін, засоби діагностики якості підготовки фахівців.

 

 

2.4 Структурно-логічна схема підготовки

Структурно-логічна схема підготовки (СЛС) – це наукове і методичне обгрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми, її  нормативної та варіативної  частин.

СЛС підготовки з окремих спеціальностей є основою для  визначення послідовності вивчення навчальних дисциплін та забезпечення міждисциплінарних зв’язків при розробці навчальних  планів та програм. Розробка СЛС  спеціальностей здійснюється коледжем на основі  відповідних стандартів вищої освіти.  

 

2.5 Навчальні плани та програми

Організація освітнього процесу здійснюється навчальними підрозділами коледжу (відділеннями та цикловими комісіями). Основним нормативним документом коледжу, що визначає організацію освітнього процесу з конкретного напрямку освітньо-кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.

Навчальні плани спеціальностей розробляє коледж на основі ОПП спеціальностей.

Навчальний план  визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план затверджується директором коледжу.

Коледж у межах ліцензованої спеціальності може визначати і  запроваджувати спеціалізації.

Для конкретизації планування освітнього процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який затверджується директором коледжу.

У необхідних випадках, для забезпечення індивідуального навчання на основі навчального плану та робочого навчального плану спеціальності, коледжем можуть розроблятися індивідуальні навчальні плани (затверджуються заступником директора з навчальної роботи).

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.

Нормативні навчальні дисципліни визначаються стандартами вищої освіти. Дотримання їх назв, обсягів вивчення, відповідності змісту освітньо-професійних програм  є обов'язковим.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються коледжем відповідно до варіативної частини ОПП. Обсяг годин на їх вивчення повинен відповідати державним вимогам.

Вибіркові навчальні дисципліни, що визначені варіативною складовою освітньо-професійної програми, є обов'язковими для вивчення.

    Навчальні програми нормативних дисциплін є складовою частиною державних стандартів освіти.

Навчальні програми нормативних дисциплін, в окремих випадках,  можуть розроблятися викладачами коледжу,  розглядатися на засіданні відповідних циклових комісій і затверджуватися директором коледжу.

Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються викладачами коледжу,  розглядаються на засіданнях відповідних циклових комісій і затверджуються директором коледжу.

 Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану складається робоча програма дисципліни.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурні складові робочої програми дисципліни:

  • опис навчальної дисципліни;
  • мета і завдання навчальної дисципліни;
  • програма навчальної дисципліни;
  • структура навчальної дисципліни;
  • теми семінарських занять;
  • теми практичних занять,
  •  теми лабораторних  занять;
  • самостійна робота;
  • методи навчання;
  • методи контролю;
  • перелік навчально-методичної літератури.

Коледж надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням навчальних кабінетів (лабораторій) і  іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.

 

 

2.6 Графік освітнього процесу

Графік освітнього процесу визначається навчальними та робочими навчальними планами спеціальностей коледжу. У ньому  відображаються у розрізі курсів та семестрів календарні терміни навчальних занять, практик, екзаменаційних сесій, державної підсумкової атестації, атестації та канікул. У графіку також передбачається резервний тиждень для  компенсації перерв освітнього процесу у святкові вихідні дні.

   Зміна графіку освітнього процесу під час навчального року  дозволяється за наявності об’єктивних причин відповідно до чинного законодавства.

 

3 форми і порядок організації

освітнього процесу

3.1 Навчальний рік. Тривалість, семестри, канікули

Навчальний рік включає дні теоретичного навчання,  підсумкового семестрового  контролю (екзаменаційних сесій), державної підсумкової атестації, атестації випускників, всіх видів практик, вихідні та святкові дні, канікули.

В коледжі в навчальному році планується 40 тижнів навчання , які включають години теоретичного та практичного навчання та екзаменаційні сесії (до 3-х тижнів). Для студентів, що навчаються на основі базової загальної середньої освіти, навчальними планами спеціальностей  на другому курсі під час   зимової та літньої екзаменаційних сесій проводиться підсумкова державна атестація  з предметів, встановлених Міністерством освіти і науки України та з предмету  за вибором коледжу.

   Канікули встановлюються двічі на рік, загальною тривалістю не менше 11 тижнів. Їх конкретні терміни визначаються графіком навчального процесу на кожний навчальний рік.

Навчальний рік за денною формою навчання поділяється на 2 семестри. 

Нормативний термін навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» визначається стандартами вищої освіти.

Початок і закінчення навчання студента на відповідному курсі оформляється наказами директора.

 

3.2 Навчальний час студента

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні. Обліковими одиницями освітнього часу студента коледжу є академічна година, освітній день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година – це мінімальна облікова одиниця освітнього часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин, але не менше 40 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі – "пара").

Навчальний  день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин.

Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається графіком освітнього процесу. Облік навчального часу здійснюється в академічних годинах та кредитах ЄКТС.

Ціна кредиту ЕКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання складає 60 кредитів ЄКТС.

Навчальний курс – об’єм навчального часу у кредитах ЄКТС, визначений програмою навчальної дисципліни для засвоєння програмного матеріалу. 

Навчальний рік – завершений період навчання студента на відповідному курсі, що включає час теоретичного навчання, практик, підсумкового контролю та канікул.

 

4 ФОРМИ НАВЧАННЯ У КОЛЕДЖІ

 

Навчання у коледжі здійснюється за такими формами:

  • денна (очна);
  • заочна (дистанційна);

Форми навчання можуть поєднуватися.

4.1 Денна форма навчання

Денна  форма навчання в коледжі є основною формою здобуття  освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та відповідної кваліфікації. 

Організація освітнього процесу на денній (очній) формі навчання здійснюється коледжем згідно зі стандартами вищої освіти і даним Положенням.

 

4.2 Заочна форма навчання

Заочна (дистанційна) форми навчання є формою здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та відповідної кваліфікації  без відриву від виробництва.

Організація освітнього процесу на заочній (дистанційній) формі навчання здійснюється коледжем згідно з стандартами вищої освіти, даним Положенням з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

 

5 ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

5.1 Навчальні заняття

Освітній процес у коледжі здійснюється за такими формами:

  • навчальні заняття;
  • самостійна робота;
  • практична підготовка;
  • контрольні заходи.

Основні види навчальних занять у коледжі:

  • лекція;
  • комбіноване заняття;
  • лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
  • консультація.

5.2 Лекція

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у коледжі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою. В структурі лекції можуть мати місце елементи контролю навчальної діяльності, закріплення вивченого навчального матеріалу.

Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться досвідченими викладачами або спеціалістами для студентів коледжу в окремо відведений час.

Лекції проводяться викладачами коледжу. При потребі до читання лекцій можуть залучатися педагогічні  та науково-педагогічні  працівники інших ВНЗ та наукових установ, провідні фахівці виробництва, що мають відповідну фахову підготовку.

Викладач, якому доручено читати курс лекцій, повинен мати необхідне навчально-методичне забезпечення дисципліни (навчально-методичний комплекс (НМК) та засоби наочності).

Викладач, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов'язаний  до проведення пробних лекцій за участю адміністрації та викладачів циклової комісії.

Викладач зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять та їх змісту , але не обмежується в питаннях трактування освітнього матеріалу, формах і способах доведення його до студентів.

 Лекції проводяться для однієї або кількох академічних груп студентів у відповідно обладнаних приміщеннях -  аудиторіях.

 

5.3 Лабораторне заняття

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов освітнього процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, на виробництві, в наукових лабораторіях). Лабораторне заняття проводиться, як правило, зі студентами, кількість яких не перевищує 15 осіб.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем. Облік виконання лабораторних робіт здійснюється у спеціально відведеній для цього частині журналу  обліку навчальних занять.

Оцінки, отримані студентом за окремі лабораторні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

5.4 Практичне заняття

 Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття може проводитися зі студентами всієї академічної групи. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговоренням за участю студентів, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Облік виконання практичних робіт здійснюється у спеціально відведеній для цього частині журналу  обліку навчальних занять.

Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

5.5 Семінарське заняття

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

5.6 Індивідуальне заняття

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами, з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня. Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім  атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

5.7 Консультація

Консультація – форма освітнього заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Також консультація проводиться з метою перездачі студентами отриманих на заняттях негативних оцінок чи підвищення рейтингової оцінки.

Консультація може бути індивідуальною, або проводитися для групи студентів, залежно від мети її проведення.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом та індивідуальним планом роботи викладача.

5.8 Самостійна робота та індивідуальні завдання

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Освітній час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і становить від 1/3 до  1/2 загального обсягу освітнього часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента визначається робочою програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручники, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача (в тому числі в електронному вигляді), практикум тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту  рекомендується відповідна навчальна, навчально-методична,  наукова  і періодична література.

Самостійна робота студента над засвоєнням освітнього матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці коледжу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.

У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.

При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку викладачів та лаборантів.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на поточний та підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати; розрахункові і  графічні роботи; курсові і дипломні проекти  тощо) видаються студентам в терміни, встановлені коледжем відповідно до діючих навчальних планів спеціальностей та програм.

Допускається  виконання комплексної тематики завдання кількома студентами.

Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх виконання визначається коледжем.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється викладачами коледжу.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі трьох членів. 

Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").  Курсові проекти (роботи) зберігаються у голови циклової комісії протягом року та списуються в установленому порядку.

Дипломні  проекти  виконуються на завершальному етапі навчання студентів у коледжі і передбачають:

- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних  виробничих завдань;

- розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту.

Студенту надається право обирати тему дипломного проекту, визначену  цикловою комісією, або запропонувати свою з обгрунтуванням доцільності її розробки.

Керівниками дипломних проектів призначаються викладачі коледжу.

Дипломні проекти (роботи) зберігаються у архіві протягом п'яти років, потім списуються в установленому порядку.

 

 5.9 Практична підготовка студентів

Практична підготовка  осіб, які навчаються у коледжі, є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь. Вона здійснюється шляхом проходження учнями та студентами практики на базі коледжу, а також на підприємствах, в установах, організаціях згідно з укладеними  договорами.

Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача (майстра виробничого навчання) коледжу та спеціаліста з даного фаху.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом та графіком навчального процесу. Організація практичної підготовки регламентується чинним Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України.

 

5.10 Контрольні заходи

Для оцінювання рівня знань учнів та студентів в коледжі здійснюються поточний, рубіжний та підсумковий  контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення лекційних, практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до навчальної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначається викладачем.

Рубіжний (тематичний) контроль – це контроль знань студентів після вивчення частини навчальної програми дисципліни. Тематичний контроль має на меті перевірити рівень засвоєння певного змістового модуля дисципліни (глави, розділу, теми). Рубіжний контроль проводиться  у формі контрольної роботи, усного опитування,  із врахуванням поточних оцінок.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль,  державну підсумкову атестацію (для вступників на основі базової загальної середньої освіти) та комплексний державний екзамен або захист дипломних проектів.

Семестровий кон

Друзі сайту
Форма входу

Пошук
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів